Заходиш у вірш, мов у квітку бджола: любистком і м'ятою слово квітчаєш. Полянеш у світ - а володарка зла наповнює келихи долі одчаєм.
Та квітка засохне, і бджілка помре, любисток і м'ята принишкнуть за словом... ... Під чорне коріння принишклих дерев посієш зернину в словесну полову...
