Очі не встигають за рядками
І думки врізнобіч розповзлись
Відпусти тяжкий немилий камінь
Що намуляв дужче, ніж колись На обличчя тінь тривоги сіла Світло мерехтіти стало сном Спина ніби стовбур заніміла Мрії - догори дірявим дном Вдих і видих жити жити жити Серцю - безупинний тренажер Вдих і видих цигарки і квіти Час - тік-так - найбільший людожер.
