Неділя, 24.11.2024, 12:36Вітаю Вас Гость | RSS
Броварське літературно-мистецьке об’єднання «КРИНИЦЯ»
Меню сайту
Категорії розділу
Проза [61]
Поезія [296]
Статті [26]
Статистика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Литература Киев
free counters
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог творів


Головна » Твори » Поезія

Учителька
Марія Вильотник

Учителька
Іде стурбована, задумана, вродлива,
Вдихає свіжість ранку чарівного,
Життям не ласкана, в професії - щаслива,
Важку долає вчительську дорогу.

Роки свої кращі школі віддала,
Усмішки і радість учням дарувала.
Віддавала стільки їм тепла,
Скільки власним дітям не давала.

Розгубилися в житті усі дрібниці,
Та про мрії давніх учнів знає,
А дитячі їхні таємниці
До цих пір у пам'яті тримає.

Вислухала часто нарікання вдома,
Від батьків не раз перепадало,
З ніг валила непомірна втома...
Вранці знову в школу поспішала!

Скептиків просилаїй не заважати,
На вчительську долю рідко нарікала.
А щоб довелося ще раз вибирати -
На порозі класу знову б стала.

Учні і уроки - краша її тема.
До школи йде - на крилах мов летить.
Кімната класна - подіум і сцена,
Де серце вчительки палає і горить.

І хай заметілі і веселки грають,
А роки спливають як в ріках вода.
Вже за парти діти тих дітей сідають -
Вона ж залишається завжди молода!
Категорія: Поезія | Додав: Евгения (06.09.2010) | Автор: Марія Вильотник
Переглядів: 940 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Ваш час
Пошук
Друзі сайту