Святкові та щирі обличчя присутніх
Лікують від горя, загоюють рани.
Вони - всеосяжні,
Вони - всемогутні, Вони - ветерани: Тавруючи істини щастя та миру, Доносячи світло до темного лісу Крізь простір ефіру, Шануючи віру, Зривають з облуди таємну завісу. Набуті знання поколінь попередніх Творили і творять Авести й Корани. Вони - життєствердні, Вони - милосердні, Вони - ветерани! У серці їх пам'ять найвище мірило Для вогнища долі, отого багаття, Яке відгоріло, Давно віджевріло, Лишивши лише беззмістовне сум'яття. Вони - вбита совість отих війн огидних - Волають людського сумління бурани. Вони - нездоланні, Вони - непохитні, Вони - ветерани!
