Осіння зустріч Сколихніться, дерева, Ви не стійте спокійні й поважні. Рання осене, Сонцем ще трохи мене погрій - Відбулася миттєва Ця зустріч омріяна й бажана, Важливіша від навіть Найважливіших подій.
Мені вистачить миті, Мені погляду досить одного, Щоб надійно той погляд Сховати й носити в собі. Я не хочу уявного - Бачити хочу земного, Ніжний дотик свій Вітром посилаю тобі.
Зустрічайся мені У погоду й негоду щоднини Дощовими потоками, Зорепадом осінніх ночей. Лиш не стискуй руки Світлокосій своїй дружини, Коли бачиш мене, Не відводь голубих очей.
