Осінь прикидатись не навчилась,
В неї хисту до цього нема -
Щирість, непідробна, гола щирість:
Приготуйтесь: завтра вже зима! Вітер розплете берізкам коси, Дощ оплачу втрачену красу - Осінь у жалобі серце носить, Я ж під серцем радість принесу! Заховаю від дощу і снігу, Злих очей і настрашніших снів. Тиха радість виросте на втіху Золотим тюльпаном навесні...
