Однакова погода у кімнаті –
На всі часи. До чисел ще не
звик
Мій календар. Годинник
двадцять п’яту
Годину у добі на смерть
прирік.
Холодний дим здійнявся від
цигарки
І на обличчя ляпасом осів.
У будень – не існує
кавоварки,
А також сонця, посмішок і
злив.
Кристалізує смуток у надію
(За графіком) - невидимий
концерт.
Ще мову цю не вчу, й не
розумію,
Та вже слова загорнуті в
акцент.
|