Людмила Галіцина
* * *
Навколо, куди не глянь:
Трави - тіні.
Люди - Ангели.
Тільки крила у них поламані.
Навколо, куди не глянь:
Сонце - серце.
Вітер - горе.
Сутінь Ангелів огорне.
Навколо, куди не глянь:
Голос - море,
Слова - долі.
Вночі всі Ангели зорями зійдуть.
|