| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Каталог творів
На груди пірса ліг туман.
Марія Овдієнко
На груди пірса ліг туман,
а море плямкало губами
про те, що буде незабаром,
і марило про океан.
Тривога бігла поміж тіл,
що сонячну вбирали ласку,
а я повірила у казку,
і вся вина моя у тім.
У казки очі - біль від ран.
Душа у казки - лебедь білий.
Я спершу йшла, а потім бігла -
я боронилась від зізнань.
У святість духу, серце, вір:
всі людськи очі непорожні.
Усі зачаття непорочні,
коли в людині здохне звір.
А він, живучий, виповзав,
на сонці грів мохнаті лапки
і вперто ставив чорні крапки
отам, де душі вигризав.
Я не втекла від звіра геть.
Я правді глянула у вічі
і у двадцятому сторіччі
пальчатку кинула на герць.
|
| Категорія: Поезія | Додав: Евгения (05.11.2009)
| Автор: Марія Овдієнко
|
| Переглядів: 497
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
