У кожного із нас своя Вкраїна - Велична, горда, нездоланна й сильна - Одна на всіх єдина, Як сонце в небі Україна. Моя Вкраїна - синь небес високих, Моя Вкраїна - даль степів широких, Моя Вкраїна - золоте колосся, Що з небом в прапорі навік переплелося. Моя Вкраїна - то бабусі казка, Моя Вкраїна - материнська ласка, Моя Вкраїна - це моє містечко, Моя Вкраїна - це до школи стежка. Вона вставала з попелищ ординських, Не потурала прихвостням чужинським, В пісні тужливі виливала горе, Від сліз ії зчорніло синє море. Вона із чумаками мандрувала І козаків на бій благословляла, Важкі походи мітила хрестами, Щоб пам'ять не померла із роками. Тарасове їй слово не дало заснути У безвесті пропасти-потонути І не забути, що вона - Вкраїна, На всій землі одна така, єдина. Й звелась вона і піднялась на крила, Шукати щастя гордо полетіла, І з висі подивилася на світ, Бо ж не літала так багато літ... Вкраїно, матінько моя велична, Ти ожила і житии будеш вічно І в цілому освяченному Богом світі Між рівними собі життя нове творити.
