Я сорочку із бабиної скрині Привезла із рідного села. Скількі ця пожовкла полотнина І тепла, і смутку зберегла! Я ії тримаю на долоні - Розгорну, мов долю, на столі. Хрестики - то чорні, то червоні, - Мов краплинки крові на ріллі. Враз повіє спогадами в хаті, Дні дитинства прийдуть під вікно. ...Груди мої буде зігрівати Домоткане сиве полотно...
