Ольга Щиголь
* * *
І в страшному сні не снилось,
що отримаєм ножа
прямо в спину від Росії,
і зруйнується межа
віри, правди і надії,
розповзеться гнів образ
і зіб'ється в аритмії
все життя! Як напоказ
лихоманять без упину
розбрати, часи скрутні.
Розпинають Україну,
як Ісуса на хресті!
Страх Господній зник, немає,
тисне чобіт хижаків
рідну землю. Заважає
жити в мирі навіки!
У крові олжі палають
від ворожої руки
наші душі. Роздирають
Україну на шматки.
І не пахне м'ята-рута,
літ зозуля не кує.
Від словесної отрути
ближній ворогом стає.
Братовбивством не зрідниться,
а сусідом як назвать?
Кров людська - це не водиця,
щоб землицю поливать.
Україно! Що сказати?!
Ти в жалобі, в співчуттях...
Нас усіх родила мати...
Не навчились цінувати
дане Господом життя.
14.04.2014
| 
