Ти казав: "Я люблю твоє довге волосся".
Ти його цілував - золоте, золоте, золоте... І чия в тім вина, що тебе я кохаю і досі. Не вернути життя, а волосся відріж - відросте. В серці тільки печаль. Вже немає ні болю, ні гніву. Ти мене розлюбив, в тім немає твоєї вини. Я відріжу волосся - воно відростає на диво, Тільки срібним стає, бо побільшало в нім сивини...