Наталія Кащенко-Марчак
Час
Ховає час у диво-скриню
Усі миттєвості життя.
Лиш спогад крізь вузьку шпаринку
Краде кіно для каяття.
Краде кіно - то марна справа,
Назад в колиску не ввійдеш,
Поміж людей полине слава -
Її назад не повернеш.
Покаятись - попрати душу.
Та випране - вже не нове,
У святість пеленайте душу,
Поки зозуленька кує.
|