Прямо в твої долоні Яблуком впала серпневим – Солодко… Як же було мені, Як же було нестерпно, Мрячно, і лячно, і холодно Жити було без тебе! Осінь засипле золотом І розхитає небо… Осінь – це десь далеко, Дощ – це щось нереальне. Ти – мій ніжний лелека, Руки твої – фатальні: Впасти в них, як у кошик, Кішкою там згорнутись… Крапка. Скінчився пошук. Бажано посміхнутись
