Хто з нас не мріяв побувати в Парижі?
Ця примарна мрія недавніх часів залишила відбиток у новочасному
фольклорі на кшталт:
- Знову хочу в Париж!
- А ти вже там була?
- Ні, вже хотіла!
Чи, скажімо, в рядках із пісніВолодимира Висоцького, що стали
загальнонародноулюбленими:
Куда мне до нее?!
Она была в Париже!
И снова говорим
На разных языках.
З весни і по осінь, в погожу днину, Оксина сиділа на спризьбі під хатою і
милувалася сонцем. Його яскраве світло пробивалося крізь чорну пелену
сліпих очей. Тільки воно пестило її стареньке зморшкувате обличчя
теплими промінцями, гріло її покручені ноги, рахувало мозолисті пальці. І
було так добре.
Вечірня таїна
Заключний акорд органа урочисто сповістив про завершення вечірньої
меси. Умиротворені та втішені повчальною проповіддю священика, віряни
неквалом залишають Божий дім. Гасне світло, зачиняються масивні двері.
Кілька скрипучих обертів ключа - і я відділена від людей та мирської суєти.
Почуваюся падчіркою, що шукає... Бреду парком (ба, не лісом), Шукаю пролісок в твоїй душі. Холодно. Навряд чи знайдеться тепло, Хоча б росточок первоцвіту...
Александра села в кресло и с тревогой посмотрела на
часы.
Она боялась, что не успеет переговорить с Виталиком, до возвращения
дочери из
школы. Виталик обещал заехать в час, но задерживался. Александра
вздрогнула от
резкого, пронзительного звонка в дверь.
- Привет милый, - открывая, улыбнулась женщина.
- Привет, что за срочность? Почему ты не могла
подождать до
субботы?
...
Проза |
Переглядів: 25 |
Author: Евгения Савченко |
Додав: Евгения |
Дата: 25.02.2010
| Коментарі (0)
Це був найбільший мурашник у лісі. Та й обминали його люди стороною
не тому, що мав загрозливий вигляд, а лише через те, що стояв осторонь
стежок. Загалом, непримітний був цей мурашиний світ.