Четвер, 22.08.2019, 20:22Вітаю Вас Гость | RSS
Броварське літературно-мистецьке об’єднання «КРИНИЦЯ»
Меню сайту
Категорії розділу
Проза [61]
Поезія [296]
Статті [26]
Статистика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Литература Киев
free counters
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог творів


Головна » Твори » Статті

Невідомі сторінки історії броварської родини Квятковських
Якось восени до Броварського краєзнавчого музею зайшла Любов Вітольдівна Сошко (Мартинова), родина якої безпосередньо причетна до долі броварських поміщиків Квятковських.
Любов Вітольдівна, 1952 р.н, пригадує про це з розповіді своєї матері Марії Володимирівни Сошко, 1922 р.н. та бабусі Броніслави Йосипівни Сошко, родом із Варшави. Її батько Вітольд Сошко також народився у Варшаві в 1911 р. Родина переїхала в Жашків, що на Черкащині, не виключено, що у зв'язку з переслідуванням.

Коли саме Сошки опинилися у Броварях, Любов Вітольдівна не пам'ятає. Але пізніше ми приблизно датуємо цю подію. Вони жили у довгому дерев'яному будинку на дві половини по нинішній вулиці Кірова. Будинок цей стояв у дворі між тепершініми двома п'ятиповерховими будинками по вул. Кірова: №36 (тепер там відділення "Ощадбанку" та районна бібліотека) і №36-а. В одній половині жили Сошки, у другій - Пчоліни. За цим будинком була дитяча лікарня, стоматологічна поліклініка (зараз це приватна власність). Про поміщицьку садибу нагадує лише груша в колишньому дворі, яку власноруч посадив батько Любові Вітольдівни.
  
На час переселення сюди Сошків тут жили дві самотні неодружені сестри Квятковські похилого віку. Їхній брат, за родинними переказами Сошків, був поміщиком, мав велику колекцію картин. Після революції, коли вирішив їхати на постійне проживання за кордон, сестри відмовилися їхати з ним. У Броварях вони не мали жодних засобів до існування. Брат звернувся до влади з пропозицією в обмін на його колекцію живопису надати його сестрам довічне утримання. Влада нібито погодилася.
Коли сестер не стало на світі, Сошки поховали їх на Броварському кладовищі (біля мосту). Там почали хоронити людей імовірно з 1935 року із закриттям кладовища на місці нинішньої церкви апостолів Петра і Павла, де тоді починали будувати трудову колонію НКВС №5. Отже, родина Сошків прибула до Броварів раніше 1935 року, напевне на на початку 30-х років ХХ ст.
Успадкувавши будинок Квятковських, Сошки жили в ньому аж до 1970 р. Потім одержали квартиру. Вітольд Сошко розібрав той, ще добротний, дерев'яний будинок на брус і продав комусь на будівництво.
Через дорогу жила самотня бабуся. Кажуть, колись там стояла сторожка Квятковських. Одноповерховий будинок неподалік, де донедавна працювала музична школа (на його місці почали будівництво), імовірно також належав Квятковським. Його називали конюшнею. Це або конюшня, або манеж для коней.
За даними Броварського краєзнавчого музею, в Броварях жила родина І. М. Квятковського (1835-1911 рр.), яка мала тут 13 десятин землі. Його дружина Л. А. Квятковська з 1869 р. була членом міського Товариства Червного Хреста. Їхній син Григорій, 1858 р. н., доктор медицини, відомий науковець, автор низки праць з анатомії, зібрав велику колекцію мистецьких творів, яку в 1918 - 1923 рр. подарував Київському музею образотворчого мистецтва.
На моє прохання Любов Вітольдівна принесла світлини двох сестер Квятковських та їхнього брата. Сестри фотографувалися у відомому київському фотоательє Фр. де Мезера напевне у 80-90 роках ХІХ ст. На звороті світлин зображено медалі, одержані на виставках у Парижі (1878 р.), в Києві (1880 р.) та в Москві (1882 р.). Брат фотографувався в фотоательє Меньчинського на розі вулиць Хрещатик, 29/1 і Лютеранської. На всіх трьох світлинах є позначка: університет Святого Володимира. Всі написи зроблено французькою мовою. На жаль, імена сестер загубилися на складних життєвих дорогах. А ім'я брата Григорій.
У музеї історії Києва в "Адресной и справочной книге "Весь Киев" на 1904 г." (видання Д. Н. Трахтенберга) я знайшла запис про лікаря Олександрівської лікарні Квятковського Григорія Івановича. Зазначено, що він колекціонер. Ні його світлини, ні ширшої інформації у музеї немає. Точну дату його смерті (1932 р.) встановив доктор історичних наук Сергій Іванович Білокінь. Отже, іменитий брат помер раніше від сестер, якими опікувався.
У телефонній розмові з С. І. Білоконем з'ясувалося, що цей потужний вчений із широкими науковими зацікавленнями подав деякі факти про Г. І. Квятковського, досі невідомі науці. Виявляється, в колекції живопису Г. Квятковського були й надзвичайно цінні речі, скажімо, портрет Тараса Шевченка роботи Іллі Рєпіна. З'ясувалося, що Г. І. Квятковський був членом масонської ложі. За кордон на постійне проживаннявін не виїздив. Помер у Києві. Досі науковці не знають, як він виглядав. Отже, броварська світлина є цікавою знахідкою.
Я попросила Любов Вітольдівну показати могили сестер Квятковських.Ми пішли на Броварське кладовище. Біля сестер Квятковських похована Б. Й. Сошко. Вона померла 1957 року. Їхні могили прибирають і доглядають Любов Вітольдівна та її брати Василь і Володимир.
Радісно, що в нашому місті є небайдужі люди, які лопомагають по крихті визбирувати історичні відомості. Була б щиро вдячна, якби ще якась добра душа відшукала в своїх домашніх архівах світлину із зображенням будинку Квятковських і занесла її до музею. Це дало б змогу глибше заглянути в глибини броварської історії, що є невід'ємною складовою великої історії України.

Старший науковий працівник Броварського краєзнавчого музею Марія Овдієнко.
Газета "Нове життя". 11 березня 2011 року.
Категорія: Статті | Додав: lisova (12.03.2011) | Автор: Марія Овдієнко
Переглядів: 789 | Теги: історія, історія Броварів, краєзнавство, броварська влада, поміщики Квятковські, Броварі, Бровари | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Ваш час
Пошук
Друзі сайту