Каталог творів

Цього дня 1989 р. Товариство української мови та Народний Рух в умовах заборони з боку міської влади започаткували відзначення біля пам’ятника Кобзареві броварського Шевченківського дня пам’яті. Свято стало традиційним... 

«Кришталеве перо»

Цьогорічний День пам’яті Кобзаря розпочався в стінах «Кобзаревої світлиці» п’ятим поетичним конкурсом «Кришталеве перо», організатор якого – відділ культури Броварської міської ради. Журі в складі Зої Ружин, Людмили Галіциної та Алли Топчій визначило лауреатів (Марія Махновець, Юлія Савченко, Ольга Щиголь) і дипломантів (Володимир Глушков, Людмила Чебіна, Сергій Булах).

Нагороди переможцям вручили біля пам’ятника Кобзареві. Найкоштовнішим дарунком, окрім дипломів та лауреатських знаків, стало академічне видання «Кобзаря».

Уперше в конкурсі взяли участь лише люди старшого віку. Отже, його слід проводити і в Інтернеті, яким масово користується молодь.

Старт Шевченківської філателістичної виставки

Ухвалою Президії Асоціації філателістів України від 29.05.2010 до 150-річчя перепоховання Тараса Шевченка було створено оргкомітет з підготовки поштового походу-реквієму «Останнім шляхом Кобзаря» на чолі із заслуженим працівником культури України,  поетесою Зоєю Ружин.

Безпосередньо опікувався походом його ідеолог, координатор і незмінний учасник О.В. Канівець, за фахом юрист, а за покликанням –

патріот України, якого вели виснажливою дорогою любов до творчості Т. Шевченка та глибоке усвідомлення виняткової ролі Кобзаря в формуванні Українського Духу. Із 2 по 29 травня 2011 р. він стоїчно простував територією Росії та України, з точністю до години повторюючи останній шлях Кобзаря. З кожного населеного пункту О. Канівець надсилав поштову кореспонденцію, проштамповану місцевими штемпелями, які відображали дату й час перебування в цьому населеному пункті труни з прахом Т. Шевченка. Для цього ентузіасти випустили 80 видів ексклюзивних поштових конвертів із зображенням пам’ятних місць усіх населених пунктів, де зупинялася труна з прахом Кобзаря (пам’ятники, пам’ятні знаки, церкви, в яких відспівували поета).

18 травня 2011 р. О. Канівець надіслав спецконверти з Броварів, на одному з яких зображено пам’ятник Т. Шевченку та пам’ятний знак у Шевченковому сквері, а на другому – герб Броварів і портрет Кобзаря.

Далі шлях походу проліг через Київ, Канів, по Черкащині й закінчився в с. Шевченковому біля могили Тарасової матері.

Понад півроку пан Олександр збирав надіслані ним поштові відправлення, оформляв їх, а 18 травня 2012 р. в «Кобзаревій світлиці» нашого міста стартувала Всеукраїнська філателістична виставка за результатами поштового походу-реквієму «Останнім шляхом Кобзаря». О. Канівець провів для броварців вичерпну екскурсію.

19 та 20 травня з виставкою ознайомлювалися кияни в Українському домі, а далі шлях її проліг до Канева, Черкас, Шполи, Звенигородки, с. Шевченкового.

Щира шана і вдячність О.В. Канівцеві за подвижництво на українській духовній ниві.

Урочистості біля пам’ятника Кобзареві

Вшанування пам’яті Т. Шевченка розпочалося з панахиди (священик О. Левчук) та покладання квітів до його пам’ятника очільниками міста і району.

Начальник міського відділу культури Н. Багмут, ведуча вечора, надавала слово представникам влади та громадськості. Як водиться, невдовзі після покладання квітів владці покинули поважне зібрання задля важливіших державних справ.

Живий струмінь цікавості внесли виступи організатора Всеукраїнської філателістичної виставки за результатами поштового походу-реквієму «Останнім шляхом Кобзаря» В. Канівця та голови оргкомітету походу З. Ружин.

Шевченкове слово прозвучало в інтерпретації вихованців Л. Прокопенко, а пісні на його слова виконали хор районного будинку культури «Криниця» (худ. керівник Бардаченко) та зразковий дитячий колектив міського будинку творчості школярів «Калинка» (керівник Л. Шумовська).

Броварський борг Кобзареві

У березні 1989 р. я вперше звернулася до голови Броварського міськвиконкому О. Іщенка з пропозицією реконструювати сквер імені Т.Шевченка. Пізніше неодноразово зверталася до міських голів І. Петренка, В. Антоненка, І. Сапожка, та віз і нині там. Щоправда, за головування В. Антоненка й секретарювання І. Сапожка нам із В. Малофієнком вдалося домогтися від міської ради рішення про знесення торгових кіосків, що круками обсіли крихітну площу імені Т. Шевченка, та виготовлення ескізного й робочого проектів реконструкції скверу (за моєю концепцією) в Броварський Шевченківський національно-культурний центр.

За проектом пам’ятник Кобзареві має бути піднятий угору, до нього зусібіч вестимуть сходи з червоного граніту. Неподалік ошатна каплиця, пам’ятні знаки на місцях Свято-Троїцької та Петропавлівської церков, на площі пам’ятник: гру кобзаря слухають броварські герої Шевченкових творів – Катерина, Варнак, гоголівський сотник, його син Петро та вихованка Настуся. До комплексу належить і «Кобзарева світлиця».

Проект мали втілити в життя 2008 р. Проте номінально відкрили лише «Кобзареву світлицю». Грошей ні на облаштування «Кобзаревої світлиці», ні на реконструкцію Шевченкового скверу так і не знайшлося.

2014 р. 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка за рішенням ЮНЕСКО святкуватиме світова громадськість. Святкуватимуть і броварці. Але як? Невже знову біля пам’ятника, оточеного порепаним асфальтом, із примітивною, ще радянською, огорожею скверу, калюжами після дощу й кіосками, що знову спритно повилазили на площі імені Т. Шевченка?

Домогтися реконструкції скверу та площі імені Т. Шевченка й  облаштування «Кобзаревої світлиці» – справа людської й національної честі кожного жителя нашого міста, сподіваюся, і влади також.