Субота, 25.11.2017, 07:21Вітаю Вас Гость | RSS
Броварське літературно-мистецьке об’єднання «КРИНИЦЯ»
Меню сайту
Категорії розділу
Проза [56]
Поезія [289]
Статті [26]
Статистика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Литература Киев
free counters
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог творів


Головна » Твори » Поезія

Стомлена по стомленій планеті...

Марія Овдієнко

* * *

Стомлена по стомпеній планеті

я спішу до сонця навпрошки.

І у цьому сонячному леті

Шлях мені показують зірки.

Сипле Місяць срібний пил на віття,

підставляє ластівка крило.

Двадцять перше збурене століття

кошеням до ніг мені лягло.

Каїн просить прощення у брата,

Авель відпустив йому гріхи.

Чистить Місяць овид свій плескатий -

Витирає плями й порохи.

А Земля така маленька й люба -

голуба, зелена і ясна.

В Африці її палючі губи,

Біля скроні - жилкою Десна.

І така гармонія вселенська -

лиш добро й любов, а зла нема.

А душа людська моя маленька

над Землею небеса трима.

 

Категорія: Поезія | Додав: lisova (24.09.2017) | Автор: Марія Овдієнко
Переглядів: 18 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Ваш час
Пошук
Друзі сайту