Володимир Москвич
Порошинка
Ця дорога порохом куріла
З-під коней козацьких на порі.
Тут козачка милого зустріла,
Як вернувся в рідні Броварі.
Загула моторами зупинка
В передзвоні зоряних століть.
Гомонить народом Порошинка,
Радістю й печалями шумить.
Приспів
Порошинка, Порошинка -
Добра слава Броварів,
Серця зоряна зупинка,
Де любов свою зустрів.
Порошинка, серцю мила,
Яблунево розцвіла.
Ти мене запорошила,
Ти мене заворожила,
Геть із розуму звела.
Мчать авто у світ широкий дзвінко,
Мчать шалено з міста до села.
В серце залетіла порошинка
І коханням дивним розцвіла.
На зупинці усміхнулась жінка -
Синьоока горлиця в імлі.
Броварська славетна Порошинка
Щастям загорілася в мені.
27.10.2006
| 
